-
1 дзвони
-
2 звониться
дзвони́ти, -ню́, -ниш -
3 ring at
дзвони́ти ( біля дверей будинку тощо) -
4 звонить
1) дзвонити, калатати, дзенькати, дзеленькати, теленькати в що, (в колотушку) клепати, калатати, (с усердием) видзвонювати, (раздельно в один колокол) дзвонити в один дзвін, ба[о]мкати, бемкати, бовкати. -нят - дзвонять, дзвониться. [Вже до вечерні дзвониться]. -нить во все колокола - в усі дзвони дзвонити (бити, грати), густо дзвонити. -нить раскачивая весь колокол - дзвонити з розгону. Окончить -нить - передзвонити. -нить на пожар - вогонь вістити. -нить требуя помощи тревожно - дзвонити на ґвалт. -нить по усопшему - по душі дзвонити;2) (средн. зал.) дзвонити, густи, грати, бити. [Дзвони дзвонять, там бабу хоронять (Херсонщ.), Дзвони грають (Б. Лепк.). У неділю рано усі дзвони б'ють (Херсонщ.)];3) (разглашать) дзвонити, роздзвонювати. [А жіночки лихо дзвонять, матері глузують (Шевч.)].* * *1) дзвони́ти, -ню́, -ниш; (о колоколах, звонке) калата́ти; ( о большом колоколе) бо́вкати, бе́вкати; ( о звонке) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати2) (перен. разглашать) дзвони́ти, бо́вкати, бевкати; ( везде) роздзво́нювати -
5 clam
1. n1) їстівний молюскas happy as a clam at high tide — дуже щасливий, задоволений; як риба у воді
2) амер., знев. скупий, скнара3) амер. скритна, нетовариська людина4) удар у дзвони2. v1) збирати молюсків2) липнути, прилипати; заліплювати3) амер., розм. замовкнути, припинити розмову, відмовитися розмовляти; бути мовчазним4) ударити у дзвони, задзвонити5) припинити шум; примусити замовкнути* * *I [klʒm] n1) їстівний морський молюск; кoм., кyл. клем (промисловий молюск, крім устриці, мідії е гребінця)2) aмep. скнара3) aмep.; cл. рот4) потайлива, нетовариська людина5) = clamshell6) aмep.; cл. долар7) aмep.; cл. помилка, промах; мyз. фальшива нотаII [klʒm] v; амер. III [klʒm] = clamp I IV [klʒm] n V [klʒm] vзадзвонити разом ( про дзвони); ударити в дзвониVI [klʒm] = clamminess -
6 clam
I [klʒm] n1) їстівний морський молюск; кoм., кyл. клем (промисловий молюск, крім устриці, мідії е гребінця)2) aмep. скнара3) aмep.; cл. рот4) потайлива, нетовариська людина5) = clamshell6) aмep.; cл. долар7) aмep.; cл. помилка, промах; мyз. фальшива нотаII [klʒm] v; амер. III [klʒm] = clamp I IV [klʒm] n V [klʒm] vзадзвонити разом ( про дзвони); ударити в дзвониVI [klʒm] = clamminess -
7 звон
1) дзвоніння, дзвонення, дзвін (р. дзвону). Звон колоколов - гра дзвонів; дзвони. Слышно звон колоколов (колокольный) - чути дзвони. Звон в один колокол - бамкання, бовкання. Звон колокольчика - дзеленькання, калатання. Под звон колоколов - під гудіння дзвонів, під дзвони. Красный звон - урочисте дзвоніння, видзвонювання. Слышит звон, да не знает, откуда (где) он - чує як дзвониться, та не знає, в якій церкві (Приказка);2) (звяканье) дзенькіт (-коту), брязк (-ку), брязкіт (-коту). Звон бокалов - дзенькіт келіхів. Звон металла (о золоте) - золотий брязкіт;3) (в ушах) дзвеніння, бриніння;4) (по умершему) подзвін (-вону), подзвіння, дзвін по душі. Без звона колоколов - бездзвінно, без подзвіння. [Його поховано бездзвінно];5) (трещ. насекомых) цвірчання.* * *1) дзвін, род. п. дзво́ну; диал. звін, род. п. зво́ну; (звучание, гудение) дзвені́ння; (о стекле, металле, звонке) дзе́нькіт, -коту, дзе́нькання, дзве́нькіт, -коту, дзеле́нькання, дзенькоті́ння, дзеленча́ння, бря́зкіт, -коту, бря́зкання, бряжча́ння, дзеньк, -у, брязк, -у2) ( удары в колокол) дзвін; ( о процессе) дзвоні́ння, калата́ння [дзво́на]; ( в большой колокол) бо́вкання, бе́вкання3) (перен.: сплетни) погові́р, -во́ру; мн. пере́суди, -дів и пересу́ди -
8 колокол
1) дзвін (р. дзвону, им. мн. дзвони), (диал.) звін. [Дзвін до церкви скликає, а сам у ній не буває (Приказка). На дзвіниці вдарили в дзвони (Н.-Лев.)]. Большой -кол - великий (старший) дзвін. Зазвонный -кол - скликанець (-нця), ум. скликанчик. [Скликанчиком зветься той дзвін, що в його дзвонять одного, найперше (Звин.)]. Перечасный -кол - підстарший дзвін. Постный -кол - постовик (-ка). Станционный -кол - станційний дзвін, дзвінок на станції. Вечевой -кол - см. Вечевой. Потонувший -кол - потоплений дзвін. Не имеющий -лов - бездзвінний. Звонить во все -ла - дзвонити в усі дзвони. -ла лить, перен. (о вздорной молве) вигадувати нісенітниці, химери гнати (ганяти, гонити), дзвін великий лити. [Десь дзвін великий ллють (Номис)]. Не посмотревши в святцы да и бух в -кол - ударив у дзвів, як треба в макогін;2) (колоколообразный сосуд) дзвін, банька, (ventouse) вантуза. Воздушный -кол - повітряний дзвін, повітряна банька (вантуза). Водолазный -кол - норецький дзвін, -цька вантуза.* * *дзвін (род. п. дзво́на) -
9 трезвонить
1) церк. дзвони́ти [в усі́ дзво́ни]2) ( звонить изо всех сил) дзвони́ти щоду́ху (чимду́ж, чимду́жче)3) ( разносить слухи) дзвони́ти, роздзво́нювати; ( сплетничать) плести́; ( разглашать) розголо́шувати -
10 чан
дзвін, дзвоник; чан ур- СБ, П, Б, Г, К, СГС; чан ур- бити у дзвони К; чан урул- дзвонити в дзвони СЛ; чанлардан урулду ударили у дзвони П. -
11 дзвонити
1) звони́ть; ( в дверной звонок) звони́ться; церк. бла́говеститьдзвони́ти щоду́ху — трезво́нить
2) ( издавать звон) звони́тьдзвони́ти зуба́ми — цо́кать (стуча́ть) зуба́ми
3) ( разглашать) перен. звони́ть; ( сильнее) труби́ть, трезво́нить; бла́говестить -
12 bell
n ж. ім'я* * *I [bel] n1) дзвін; дзвіночок; бубонець2) pl дзенькіт, передзвін ( дзвонів)3) дзвінок4) pl; мyз. карильйон5) pl куранти; мop. склянки; мop. ринда; склянка6) дзвоноподібний предмет, дзвін; конус ( домни)7) бoт. чашечка квітки; дзвіночок ( про форму квітки)8) apxiт. капітель коринфської колони9) гeoл. нависла порода10) cпopт. гиря, штанга11) pl штани кльош12) зooл. "зонтик" медузи; дзвін, нектофор13) розтрубII [bel] v1) привішувати дзвін; прикріплювати дзвіночок; обшивати бубонцями2) роздуватися дзвоном ( про спідницю); роздмухувати ( bell out)3) дзвонити, бити в дзвониIII [bel] n; мисл.клич, ревіння оленя-самця ( під час тічки у самок)IV [bel] v1) токувати ( про тетерука); ревіти ( про оленя)2) кричати, ревіти -
13 peal
1. n1) дзвін; дзвоніння (в усі дзвони)2) набір дзвонів2. v1) гриміти, гуркотіти; лунати2) дзвонити (в усі дзвони)* * *I [piːl] n1) дзвін дзвонів, передзвінII [piːl] v1) гриміти, лунати2) дзвонити -
14 bell
I [bel] n1) дзвін; дзвіночок; бубонець2) pl дзенькіт, передзвін ( дзвонів)3) дзвінок4) pl; мyз. карильйон5) pl куранти; мop. склянки; мop. ринда; склянка6) дзвоноподібний предмет, дзвін; конус ( домни)7) бoт. чашечка квітки; дзвіночок ( про форму квітки)8) apxiт. капітель коринфської колони9) гeoл. нависла порода10) cпopт. гиря, штанга11) pl штани кльош12) зooл. "зонтик" медузи; дзвін, нектофор13) розтрубII [bel] v1) привішувати дзвін; прикріплювати дзвіночок; обшивати бубонцями2) роздуватися дзвоном ( про спідницю); роздмухувати ( bell out)3) дзвонити, бити в дзвониIII [bel] n; мисл.клич, ревіння оленя-самця ( під час тічки у самок)IV [bel] v1) токувати ( про тетерука); ревіти ( про оленя)2) кричати, ревіти -
15 благовестить
-вествовать1) благовістити. [Благовістив їм слово нове (Шевч.). Благовістити до церкви];2) розголошати, (сов.) розголосити, дзвонити (язиком), (сов.) роздзвонити.* * *1) церк. благові́стити и благовісти́ти, дзвони́ти2) перен. дзвони́ти -
16 звенеть
1) (издавать металл. звук) дзвеніти, бриніти, бреньчати, дзенькотіти, дзеленькати, дзеленькотіти, тенькати, теленькати, (сильно) видзвонювати. [Тільки дзвеніло скло у вікнах (М. Вовч.). Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли (Грінч. III). Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? (Номис). Далеко, ледво чуть, теленька дзвоник (Франко)]. Колокола жалобно -нят - дзвони голосять. [Надворі дзвони голосять, мряка мрячить (Тесл.)];2) (звякать) бряжчати, брязкати, брязкотіти, бряжчати, дзвонити, дзинчати, дзелен(ь)чати, дзенькати, дзінькати, кресати. [Пішов козак дорогою, підківками креше (Грінч. III). Брязкають ключі в коридорі (Тесл.)];3) (о голосе) бриніти, дзвеніти, лящати;4) (о мухах) деркотіти, бриніти, зуміти;5) (звонко квакать) кумкати. Звенящий - дзвеню[я]чий, дзвінкучий, дзенькотливий, тремкий. [Тремкий голос, як тонке срібло, як найтонший кришталь (Н.-Лев.). Підхопила друга тим самим хоровито дзвенючим голосом (Корол.)]. Медь -нящая, кимвал бряцающий - мідь дзвенюча, кімвал брязкучий.* * *дзвені́ти; ( звонить) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати, усилит. дзенькоті́ти, дзеленькоті́ти, те́нькати; (звякать, дребезжать) бряжча́ти, бря́зкати, усилит. брязкоті́ти; (о стекле, посуде) дзинча́ти; (о струне; о звонком голосе) брині́ти -
17 монотонный
монотонний, однотонний, однозвучний, одногучний, одноголосний; (однообразный) одноманітний, одностайний, однобірний. [Дзвони монотонні, дзвони похоронні (Вороний). Читав одностайним голосом (Франко)].* * *моното́нний, одномані́тний -
18 трубить
1) сурми́ти, труби́ти; поэз. суре́мити2) (перен.: разглашать) труби́ти, дзвони́ти, роздзво́нювати, розтру́блюватив тру́бы (во все тру́бы) \трубить — [на весь світ] труби́ти, [в усі́ дзво́ни] дзвони́ти
3) (долго заниматься чем-л.) труби́ти -
19 чаң
(чаллар) дзвін, дзвоник СБ; чаң куле дзвіниця Г; чаң урбити у дзвони О; чаң урул- битися, бити у дзвони СБ, Б. -
20 дзвонити
1) to ring, to chime2) ( говорити по телефону) to callдзвонити по телефону — to telephone, to phone; to ring up
См. также в других словарях:
дзвони — (частини ободу колеса) [MО,IV] … Толковый украинский словарь
дзвони — ів, мн. Оркестровий ударний музичний інструмент, який є набором дзвонів різного розміру, вільно підвішених на перекладині … Український тлумачний словник
під дзвони — Тип православної церкви, молитовне приміщення якої увінчується не барабаном з куполом, а дзвіницею з відкритими дзвонами … Архітектура і монументальне мистецтво
бити в дзвони — Пр. Дзвонити … Словник лемківскої говірки
дзвонити — [дзвони/тие] воун у/, о/ниеш; нак. ни/, воун і/т … Орфоепічний словник української мови
дзвониський — прикметник … Орфографічний словник української мови
дзвонити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дзвонитися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
Дзвониха — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Вночі — «Вночі» … Википедия
Translations of Frère Jacques — The song Frère Jacques is well known in English speaking countries in both its French and English forms. Many other translations and versions exist; some are an exact structural match to the French version, while others vary in the details to… … Wikipedia